Пішов з життя Володимир Михайлович МОРОЗ

Пішов з життя почесний голова Спілки поштовиків України Володимир Михайлович МОРОЗ.

Його серце зупинилося 7 вересня, уночі.

Володимир Михайлович Мороз народився 23 лютого 1947 р. у с. Гранівка Радивилівського району Рівненської області. Має сина Сергія і доньку Наталю.

Упродовж 1961–1965 рр. навчався в Рівненському текстильному технікумі, який закінчив з відзнакою. У 1972 р. Володимир Михайлович з відзнакою закінчив механіко- технологічиий факультет Львівського політехнічного інституту за спеціальністю «технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти», здобувши кваліфікацію «інженер-механік».

Кандидат технічних наук, доктор філософії в технічних науках, доцент. Нагороджений знаком «Відмінник освіти України» (1997 р.), нагрудним знаком «Почесний зв’язківець України» Держкомзв’язку України, орденами «За заслуги» III (1997 р.) та II (2002 р.) ступенів. Академік Академії економічних наук України (1997 р.), академік Української муніципальної академії (1999 р.). Член ради громадського об’єднання “Рівненське земляцтво”.

Трудовий шлях розпочав слюсарем, згодом працював помічником майстра Рівненського льонокомбінату, начальником ремонтно-механічного цеху Рівненської фабрики нетканих матеріалів.

Упродовж 1975–1991 рр. обіймав посади асистента та старшого викладача кафедри нарисної геометрії та інженерної графіки, доцента Українського інституту інженерів водного господарства. 

У 1988 року захистив кандидатську дисертацію з проблем вібраційної обробки матеріалів. Є автором кількох десятків винаходів.

У 1990 р. був обраний депутатом Рівненської міської ради народних депутатів, у 1991 р. – першим заступником голови Рівненською міськвиконкому, а в 1993 р. – міським головою, працював на цій посаді до 1998 року. Головним своїм досягенням на посаді міського голови Володимир Мороз вважав розширення меж Рівного та приєднання до міста нових мікрорайонів – Тинне та Новий Двір.

У 1997–1998 рр. Володимир Михайлович був президентом Асоціації міст України.

У 1998 р. перейшов на роботу в Адміністрацію Президента України, був членом Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи.

Протягом 1999–2006 рр. Володимир Михайлович обіймав посаду першого заступника генерального директора – директора з питань технічної політики та капітального будівництва Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта», де зарекомендував себе як відповідальний керівник, що користується повагою серед зв’язківців. Він завжди аргументовано відстоював свою позицію, мав вплив на прийняття рішень, багато зусиль віддав розробці та прийняттю Закону України «Про поштовий зв’язок».

У 2007–2008 рр. працював помічником-консультантом народного депутата України.

Вийшовши на заслужений відпочинок, В. Мороз продовжує свою трудову діяльність - спочатку працював начальником організаційного відділу Професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України, а потім повернувся на Укрпошту, де до останньої миті життя працював на посадах радника генерального директора УДППЗ «Укрпошта» з питань стратегії розвитку підприємства та головного фахівця відділу навчання та оцінки персоналу.

В.М. Мороз с автором та співавтором численних книг та навчальних посібників з питань поштового зв'язку, 145 наукових праць, серед яких дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук «Різновиди процесів вібраційно-відцентрової обробки та обладнання для їх здійснення».

Володимир Мороз, хоча і жив останнім часом у Києві, але заповідав поховати себе у Рівному.