Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Відповідно до вимог статті 21 КЗпП України роботодавець як сторона
трудового договору зобов’язаний виплачувати заробітну плату найманому
працівникові. Заробітна плата працівників підприємств на території
України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на
території України, і виплачується працівникам регулярно в робочі дні не
рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує
шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення
періоду, за який здійснюється виплата.
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Забороняється провадити виплату заробітної плати в місцях продажу алкогольних напоїв або інших таких закладах, а також, якщо треба запобігти зловживанням, у магазинах роздрібної торгівлі та в місцях розваг, за винятком тих випадків, коли заробітну плату одержують особи, що працюють у таких закладах.
Законодавством про працю та міжнародними актами, які є частиною національного законодавства України на роботодавців, як суб’єктів організації оплати праці, встановлено обов’язок інформувати працівників про розмір нарахованої їм заробітної плати.
Відповідно до положень статті 4 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 р. № 95 Міжнародної організації праці роботодавець зобов’язаний інформувати працівників: про умови нарахування належної їм заробітної плати до того, як вони стануть до роботи, і щоразу, коли ці умови змінюватимуться, та під час кожної виплати - про складові елементи заробітної плати за кожен період, такою мірою, якою ці елементи можуть змінюватися.
Відповідно до вимог статті 110 КЗпП України, частини першої статті 30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов’язаний при кожній виплаті заробітної плати повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:
а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;
б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати;
в) сума заробітної плати, що належить до виплати.
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Забороняється провадити виплату заробітної плати в місцях продажу алкогольних напоїв або інших таких закладах, а також, якщо треба запобігти зловживанням, у магазинах роздрібної торгівлі та в місцях розваг, за винятком тих випадків, коли заробітну плату одержують особи, що працюють у таких закладах.
Законодавством про працю та міжнародними актами, які є частиною національного законодавства України на роботодавців, як суб’єктів організації оплати праці, встановлено обов’язок інформувати працівників про розмір нарахованої їм заробітної плати.
Відповідно до положень статті 4 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 р. № 95 Міжнародної організації праці роботодавець зобов’язаний інформувати працівників: про умови нарахування належної їм заробітної плати до того, як вони стануть до роботи, і щоразу, коли ці умови змінюватимуться, та під час кожної виплати - про складові елементи заробітної плати за кожен період, такою мірою, якою ці елементи можуть змінюватися.
Відповідно до вимог статті 110 КЗпП України, частини першої статті 30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов’язаний при кожній виплаті заробітної плати повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:
а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;
б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати;
в) сума заробітної плати, що належить до виплати.