Незалежні директори – шлях до консенсусу

Про труднощі впровадження у корпоративне законодавство, що регулює діяльність акціонерних товариств, інституту незалежних директорів: яких змін слід чекати акціонерам та на що звернути увагу Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку

Про необхідність захисту інтересів акціонерних товариств у їх відносинах з володільцями контрольних пакетів акцій говорилося давно. Пропонувалося гарантоване законом введення з цією метою незалежних членів до наглядових рад акціонерних товариств (далі – АТ).

У юридичних колах наразі активно обговорюються законодавчі зміни, що відбуваються у регулюванні корпоративних відносин, пов’язані з необхідністю приведення корпоративного законодавства у відповідність до вимог ЄС, де одним з основних напрямів є обмеження впливу акціонерів на оперативне управління, зазначає юридична компанія LEX LIGA.

Сьогодні, як відомо, законодавство передбачає проакціонерну модель управління акціонерними товариствами. Її було закладено ще на початку 1990-х років. У питаннях корпоративного управління це означало, що ключову роль у прийнятті рішень відіграють загальні збори акціонерів. Після прийняття Цивільного кодексу, який вступив у дію з 1 січня 2004 року, та Закону України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року відбулися певні зрушення в сторону перерозподілу компетенції на користь наглядової ради, однак, зважаючи на те, що наглядова рада, як і раніше, формувалася акціонерами, модель залишилася проакціонерною. Саме це не до вподоби європейським спостерігачам. Система правового регулювання відносин в акціонерних товариствах має будуватися так, щоб інтереси акціонерного товариства не страждали через індивідуальні інтереси власників контрольних пакетів акцій. Це поставлене перед Україною завдання перекликається з іншим завданням – забезпечення прозорості компаній (структури власності, інформації про реальних власників контрольних пакетів акцій – кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб), чого вимагають в ЄС.

Как разорвать порочный круг низких заработных плат

История человечества знает только одну успешную формулу, позволяющую разорвать порочный круг низкой производительности и низкой покупательной способности и поднять в стране средний достаток. Эта формула проста: ввести на рынок труда сектор определенного минимального размера с возрастающей отдачей.
Эрик С.Райнерт. "Как богатые страны стали богатыми, и почему бедные страны остаются бедными"

За последние годы из-за экономического кризиса наблюдаются тенденции массового обнищания населения, падения реальных зарплат, увеличения смертности, оттока мозгов. По размеру официальной заработной платы наша страна находится на последнем месте в Европе. С 1 января 2016 г. вступила в силу экономическая часть Соглашения о зоне свободной торговли Украины с ЕС. Поможет ли свободная торговля разорвать порочный круг низких заработных плат и перейти к достойным? И что для этого необходимо сделать? В перечне необходимых мероприятий немало прописных истин. Однако они, несмотря на всю их очевидность и актуальность, по-прежнему остаются нереализуемыми в нашей стране.

О текущем состоянии и последних тенденциях

Средняя заработная плата работников в целом по Украине снизилась с 308 евро в 2013 г. до 173 в 2015-м, то есть в 1,8 раза. Украинский уровень средней заработной платы ниже даже минимальной заработной платы (МЗП) во многих зарубежных странах. Если МЗП в Украине сегодня составляет 47 евро, то в Литве, Латвии, Эстонии, Польше — 300–410 евро, а в некоторых странах ЕС находится на уровне 1500 евро (Франция, Ирландия, Германия, Бельгия, Нидерланды). Самая низкая МЗП в Болгарии (184 евро), наивысшая — в Люксембурге (1923 евро). То есть украинская МЗП в четыре раза меньше самой низкой и в 41 раз — ниже наивысшей. Стоит акцентировать внимание на том, что изменения в уровнях зарплаты, имевшие место в Украине, не приблизили ее к аналогичным показателям стран Европы, а за последние два года даже отдалили.

Як правильно розрахувати страховий стаж для оплати лікарняного?

Страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі, не меншій ніж мінімальний страховий внесок. Таким чином, навчання в училищі та службу в армії не враховують у страховий стаж (абзац 1 та 2 ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» і лист Фонду соціального страхування від 4.02.2011 р., № 04-29-196).

Процент виплат за лікарняним листком залежить від страхового стажу. 

З 1 січня 2015 року розмір виплати допомоги з тимчасової непрацездатності змінився:

• 50 % середньої зарплати (доходу) – якщо застрахована особа має страховий стаж до трьох років;
• 60 % середньої зарплати (доходу) – від 3 до 5 років;
• 70 % середньої зарплати (доходу) – від 5 до 8 років;
• 100 % середньої зарплати (доходу) – від 8 років.

Соцстрах не ліквідовано, а реформовано: з 1 січня 2015 року Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві об`єднано в один – Фонд соціального страхування (Закон № 1105 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).