Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист,
що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або
тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з
незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках,
передбачених законом. Як скористатися цим правом та які гарантії
передбачає надання соціального захисту?
Право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у
разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати
годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у
старості та в інших випадках, передбачених законом гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням
за рахунок страхових внесків громадян і підприємств, а також бюджетних
та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних,
комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним
джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від
прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Базовим нормативно-правовим актом, яким визначено принципи та
загальні правові, фінансові та організаційні засади
загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян в
Україні, є Закон України «Основи законодавства України про
загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 14 січня 1998
року № 16/98-ВР (далі — Основи законодавства України).
У статті 1 Основ законодавства України зазначено, що загальнообов’язкове державне соціальне страхування —
це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання
соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у
разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності,
втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у
старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок
грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків
роботодавцем, громадянами, а також бюджетних та інших джерел,
передбачених законом.
Законодавство України про загальнообов’язкове державне соціальне
страхування складається із Основ законодавства України та прийнятих
відповідно нього законів, інших нормативно-правових актів, що регулюють
відносини у сфері загальнообов’язкового державного соціального
страхування.
До законів України, що регулюють відносини у сфері
загальнообов’язкового державного соціального страхування, належить
Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV, нова редакція якого набула чинності 1 січня 2015 року.
Зазначений Закон України визначає правові, фінансові та організаційні
засади загальнообов’язкового державного соціального страхування, гарантії
працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв’язку з тимчасовою
втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку
на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров’я.
Микола Постернак, експерт із питань соціального страхування
